«Неповнолітніх злочинців немає, а є діти, які потрапили в біду»

Чи завжди ми замислюємося над долею тих дітей, які потрапили в біду, за словами видатного педагога Антона Семеновича Макаренка? Якими вони вийдуть із місць позбавлення волі і що їх чекає в новому житті?

img_8406

14291801_197839783961028_3026538328487591607_n

Ми звикли до стереотипного мислення про людей, а особливо – про неповнолітніх, які відбувають покарання в пенітенціарній установі, яке полягає у навішуванні ярликів і пожиттєвого клейма «злочинця». Наше суспільство в даний момент не зацікавлено в тому, щоб подальша їхня доля склалася успішно.

Наразі процес виправлення і ресоціалізації засуджених неповнолітніх здійснюється в одинадцяти спеціальних виховних колоніях, з яких десять призначено для утримання осіб чоловічої статі і одна – жіночої статі. Виховні колонії розташовані в різних регіонах країни від Ковеля (Волинської обл.) до Павлодара (Дніпропетровської обл.).

Для досягнення мети виправлення і ресоціалізації неповнолітніх у виховних колоніях ДКВС України діє комплексна система заходів, яка покликана забезпечити:

– належні умови життя засуджених, сумісні з людською гідністю та нормами, які прийняті у суспільстві;

– розвиток у засуджених почуття самоповаги до себе і оточуючих шляхом мінімізації негативних наслідків позбавлення волі;

– підтримку соціально корисних зв’язків з рідними та близькими для них людьми;

– отримання освіти та професійних навичок, що допоможе їм включитися у суспільне життя після звільнення.

Комплексна система заходів, крім того, передбачає обов’язкове залучення до цього процесу всіх співробітників виховної колонії, але основне навантаження щодо виконання заходів виправлення і ресоціалізації засуджених неповнолітніх покладено на соціально-психологічну службу, педагогів та психологів.

Про те, що ця система реалізовується на практиці, ми переконались при проведенні конференції «Примирення, ресоціалізація та адаптація неповнолітніх злочинців після звільнення. Труднощі, з якими вони зустрічаються. Виклики для суспільства», організованою Комісією УГКЦ сприяння єдності християн, парафією Св. Володимира та Ольги УГКЦ м. Ніжина і кафедрою соціальної педагогіки  та соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя в Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх 10 вересня. Дійсно вразили і ставлення керівництва колонією до своїх вихованців, і умови, в яких вони відбувають покарання, і квіти, які буяють по всій території, чистота і порядок, чудова бібліотека.

А ще… Дитячі очі, сповнені тривоги, недитячого болю і німого запитання: «Що зі мною буде далі? Як мене зустріне воля?».

Головним результатом перебування підлітка у місцях позбав­лення волі має бути попередження криміналізації його особистості і відновлення соціальних функцій після звільнення від покарання. Це непросте завдання, оскільки криміногенний і соціально-демографічний склад засуджених досить складний. Соціально-педагогічна занедбаність, що притаманна значній частині неповнолітніх засуджених, частково зумовлена тим, що до засудження понад 40% неповнолітніх не працювали і не вчились, майже 50%  виховувались у неповній сім’ї, а 10% взагалі є дітьми-сиротами.
Така характеристика контингенту виховної колонії вимагає виваженого підходу до процесу виконання кримінального покарання щодо неповнолітніх, пошуку індивідуальних причин їх асоціальної спрямованості, розроблення та реалізації ефективних заходів для його виправлення.

nark_reab

Основними засобами виправлення та перевиховання засуджених є встановлений порядок виконання і відбування покарання, соціально-виховна робота, суспільно корисна праця, загальноосвітнє та професійно-технічне навчання, а також громадський вплив. Визначені засоби виправлення покликані забезпечувати збере­ження їх фізичного і психічного здоров’я, людської гідності, форму­вання у них почуття суспільної відповідальності й навичок, які спри­ятимуть їх успішному поверненню у суспільство, виконанню вимог законів і задоволенню своїх життєвих потреб після звільнення влас­ними силами. Ці складові знаходять своє відображення у процесі ресоціалізації.

Хотілося б зупинитись саме на таких аспектах як громадський вплив та навчання.

Стосовно громадського впливу хотілося б відзначити значний вклад Комісії УГКЦ сприяння єдності християн та парафії Св. Володимира та Ольги м. Ніжина в особі протопросвітера Чернігівського, капелана, отця Романа Пушки, який вже протягом тривалого часу переймається долями вихованців Прилуцької колонії, допомагає їм знайти свій соціально значущий шлях в житті, реалізувати себе як особистість і принести в цей світ добро і користь суспільству. Саме завдяки отцю Роману і відбулась зустріч з колоністами, яка допомогла визначити шляхи успішної ресоціалізації після відбування покарання та налагодити партнерську соціальну взаємодію з вихованцями, керівництвом пенітенціарного закладу та кафедрою соціальної педагогіки і соціальної роботи НДУ імені Миколи Гоголя.

Стосовно навчання. У Прилуцькій виховній колонії вихованці здобувають середню і професійно-технічну освіту, проте можна з упевненістю констатувати факт порушення права дитини на здобуття вищої освіти, хоча Конституція України забезпечує його рівність для усіх дітей. Цього року в закладі склали успішно ЗНО 7 вихованців, проте, жоден з них не став студентом.

Дуже багато педагогів схильні до думки: «Навіщо злочинцеві вища освіта? Горбатого могила виправить!». Я б хотіла порадити таким педагогам (хоча й не хочеться їх так називати) звернутись до результатів педагогічного експерименту того ж таки видатного педагога минулого століття Антона Семеновича Макаренка – скільки вихованців його колонії стали видатними педагогами, вчителями і просто гідними членами суспільства?! Завдяки цьому вже доводити нічого й не треба.

Як висновок: необхідно змінювати ставлення суспільства до неповнолітніх злочинців і створювати умови для того, щоб вони стали гідними його членами та не повертались на «криву стежку».

Щиро дякую отцю Роману за можливість спілкування з колоністами та офіцерами-вихователями, за його небайдужість до долі цих дітей і велику працю з відновлення їхніх душ. Низький Вам уклін!

Тетяна Качалова

0 коментарів “«Неповнолітніх злочинців немає, а є діти, які потрапили в біду»Додати коментар →

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *